Техніки Тестування "З Досвіду"

Анлійську версію цієї статті опубліковано на EUROSTAR's Huddle as Experience-based Testing Strategies

 
На різних ресурсах з тестування програмного забезпечення часто згадують деякі загадкові “Experience-Based Test Techniques” (Засновані на досвіді техніки тестування). Для мене це завжди звучало як "от доростеш до наших літ, тоді й узнаєш". Але коли я сам став вчити тестуванню, то не міг нормально пояснити, що воно таке. Бо "досвіду" трохи важко навчити :-). Можна вигадати деякі практичні завдання, зроблені так, що студенти щось вивчають, але неможливо зробити так, щоб вони вивчили точно мій досвід.

Test Design Techniques by learnthebasicsofsoftwaretesting.blogspot.com

У тестуванні ми звикли використовувати філософські категорії, що не можуть бути явно описані за допомогою мови логіки, як то: якість, корисний, добре, досить добре, досвідчений і т.д.

Менше сумнівів

Не знаю як ви, а я боюся своїх сумнівів. Вони отруюють життя, забирають час і мотивацію. Тому я ненавиджу сумніватися! 

 

У так званому Lean Development навіть офіційно затверджено Принцип №4: 

Відкладай зобов'язання (Defer commitment), що означає: 
Приймай рішення якнайпізніше! 
Див. http://www.allaboutagile.com/lean-principles-4-defer-commitment/ 


Чому не вирішувати раніше, адже це могло б прискорити весь процес? 
Чим менше невідомих у рівнянні, тобто не прийнятих рішень, тим швидше можна розв'язати задачу. 

Суть цього принципу в тому, що із часом все зміниться, додасться нова інформація, і або вже не буде, про що думати, або рішення буде прийняти простіше. 

Але як не відкладай, після рішення гарантовано прийде нова інформація, а за нею - сумніви у правильності рішення. 

Зменшити сумніви дуже допомагає візуалізація наявної інформації. Бо часто ми боїмося, що, скажімо, рішення не сподобається іншим, але просто не хочемо собі зізнатися, чому саме.

Причини всіх рішень

Кожному моменту я звик шукати пояснення.  Зазвичай, я доходжу до якоїсь межі доцільності, глибше якої, я вважаю, вже нічого не можна достеменно з'ясувати.

Ці найглибші, з доступних, пояснення я відношу до певних категорій. Якщо я не можу точно виявити категорію, значить я копаю далі. Але я можу копати далі і категоризовану причину. 
Отже, причини різних рішень я розділяю на наступні категорії:

•      Фізичні чинники. Сюди входять всі ресурсні обмеження. Коли для того, щоб зробити інакше(ліпше) не вистачило грошей, людей чи технічних можливостей.

•      Політичні чинники. До цієї категорії я відношу рішення, основані на людських взаєминах. Як то "Головна компанія наказала нам використовувати цей сервіс" чи "Ми не можемо робити цю задачу, бо нас за це покарають". Головна їхня ознака - це емоційне слово, що не має сенсу поза людським контекстом, як то "боятися", "ненавидіти", "карати", "любити", "обожнювати"; чи слово, що відображає людські взаємини, ієрархію, наприклад "наказувати", "підлягати", "розпоряджатися", тощо.

•      Історичні чинники можуть мати політичний чи фізичний характер, але це те, що ґрунтується не на теперішній дійсності, а на минулій, коли ті фізичні та політичні впливи мали місце.

І от останнім часом мені стало здаватися, що мене оточили політичні та політично-історичні чинники, причому не моєї політики. Гнітюче відчуття, що тебе закручено в чужих тенетах. Ну і от я звільнився. Привітайте мене!