вівторок, 2 серпня 2016 р.

Причини всіх рішень

Кожному моменту я звик шукати пояснення.  Зазвичай, я доходжу до якоїсь межі доцільності, глибше якої, я вважаю, вже нічого не можна достеменно з'ясувати.
Ці найглибші, з доступних, пояснення я відношу до певних категорій. Якщо я не можу точно виявити категорію, значить я копаю далі. Але я можу копати далі і категоризовану причину. 
Отже, причини різних рішень я розділяю на наступні категорії:
  •      Фізичні чинники. Сюди входять всі ресурсні обмеження. Коли для того, щоб зробити інакше(ліпше) не вистачило грошей, людей чи технічних можливостей.
  •      Політичні чинники. До цієї категорії я відношу рішення, основані на людських взаєминах. Як то "Головна компанія наказала нам використовувати цей сервіс" чи "Ми не можемо робити цю задачу, бо нас за це покарають". Головна їхня ознака - це емоційне слово, що не має сенсу поза людським контекстом, як то "боятися", "ненавидіти", "карати", "любити", "обожнювати"; чи слово, що відображає людські взаємини, ієрархію, наприклад "наказувати", "підлягати", "розпоряджатися", тощо.
  •      Історичні чинники можуть мати політичний чи фізичний характер, але це те, що ґрунтується не на теперішній дійсності, а на минулій, коли ті фізичні та політичні впливи мали місце.
І от останнім часом мені стало здаватися, що мене оточили політичні та політично-історичні чинники, причому не моєї політики. Гнітюче відчуття, що тебе закручено в чужих тенетах. Ну і от я звільнився. Привітайте мене!