Нотатки по книзі "Країна Моксель, або Московія"

Книгу варто прочитати, але не варто сприймати усе написане як доведений факт. Багато тез потребують уточнення, якщо не спростування, за допомогою справжнього наукового метода.
Для себе цікавими та вартими подальшого вивчення фактами мені видалися такі:

• У 1246–1247 рр. Плано Карпіні, посол Папи Римского, подорожуючи до Монголії спостерігачем на чергові вибори Великого Хана, проїжджав і наші місця. http://uk.wikipedia.org/wiki/Джованні_Да_Плано_Карпіні
  У 1253–1254 рр. Віллем де Рубрук, чинець, у якості посла короля Франції, їздив через Судак і ставку Батия (Воронезька обл.) до Монголії. http://uk.wikipedia.org/wiki/Віллем_Рубрук
  Обидва залишили багато цікавих свідчень про ті часи, у тому числі про народ "Моксель", що живе у північних краях Золотої Орди і не є, нібито, слов’янським. Треба прочитати твори обох (є в англ. варіантах).

• Ілья Муромец - народний російський богатир - виявляється, не був руським, а був як раз муромцем, тобто представником фіномовного народу "мурома", яке й дало назву місту Муром. Власне, в самих казках про те, що він з міста і не згадується. Тобто варіант, що він руський з міста Мурома, можна не розглядати. Насправді він був не Муромцем, а Моровцем, з містечка Морівськ на Десні між Києвом і Черніговом. Трохи плутанини тут https://uk.wikipedia.org/wiki/Ілля_Муромець
  Додам від себе, що є така меншина "тверські фіни". Читав про них, як про один з репресованих народів СРСР. Подивіться, де місто Твєрь. І вони туди не переїхали, вони там корінні. Білінський згадує також про народ "вепси" у тому ж зв’язку.

• Александр Невський, виявляється, ніякого стосунку до Неви не мав, бо був молодший, ніж пише офіційна версія, і все дитинство провів у Орді в заручниках, де став названим братом майбутнього хана Сартака, що потім дозволило йому "просунутись по службі", стати Великим Ханом Князем Володимиро-Суздальського Улуса Князівства, і з татарською ордою проводити перепис Суздальської землі, Твері, Новгорода Великого та Пскова. А неправдиве прізвисько йому Катерина вигадала.

• Москва заснована у 1272 сином Александра, Данилом. Саме під цим роком вона вперше з’являється у документах. І документи ці - дані загального перепису Монгольської Імперії.

• Московська держава платила данину Кримському Хану як правонаступнику Золотої Орди до 1700 р.:
  «18 августа 1700 года в Москве сожжен был «преизрядный фейерверк»: царь Петр Алексеевич праздновал турецкий мир, приобретение Азова, уничтожение обязанности посылать поминки (т.е. постоянную дань! — В.Б.) в Крым».[313]

• Катерина Велика створила спеціальну комісію з переписування історії Московської держави: "Комиссию для составления записок о древней истории, преимущественно России" под начальством и наблюдением графа А.П. Шувалова". І з німецькою ретельністю впродовж 20 років повідшукувала та повиймала усі літописи з усіх можливих місць, де вони могли зберегтися. Комісія всі їх вивчила, написала узгоджений, затверджений варіант, відомий нам сьогодні, а оригінали - знищила. Нищили навіть книги, що лише опосередковано торкалися історичних відомостей. Наприклад: "Указом от 11 февраля 1793 года Императрица повелела сжечь 18656 экземпляров книг, которые были найдены в домах и лавках Николая Ивановича Новикова. И среди них: «Правила христианской жизни», «Краткое начертание географии», «Геометрию», энциклопедические словари, книги по медицине и так далее."

•  До Катерини, звісно, ще за Петра, була спроба написати науково обґрунтовану історію Московії (Петро ж був європейцем врешті решт). Товариш Петра I — Татіщєв Василій Нікітич, що жив з 1686 по 1750 роки, написав твір "Історія", який мав за джерела ще цілі в той час літописи. Август Людвиг Шлецер, що допомагав авторові працювати над книгою, бачив справжні списки Нестора. Але за Катерини усі примірники цієї "Історії" кудись зникли.

 Отака от історія...